Андрій ЯРМОЛЕНКО: "Мені довелося витримати та дочекатися свого шансу."
Капітан "Динамо" Андрій Ярмоленко висловив свої враження в ефірі УПЛ ТБ після тріумфу над "Шахтарем" у матчі Кубка України (2:1), де вінгер зміг відзначитися голом.
- Андрію, на вашу думку, що принесло перемогу "Динамо"?
На мою думку, ключовими факторами стали терпіння та взаємна віра. У першій половині гри нам було надзвичайно складно. "Шахтар" контролював м'яч і мав явну перевагу. Ми усвідомлювали, що повинні вистояти, адже не могли уявити, що вони зможуть підтримувати такий темп протягом усієї гри. Ми знали, що наш шанс обов'язково настане, і потрібно буде його використати. І так і сталося. Після цього, я вважаю, ми змогли перехопити ініціативу, можна сказати, взяти гру під контроль.
Ви взяли гру під свій контроль після пропущеного гола. Іншими словами, це можна охарактеризувати як "удар по команді", який їх активізував...
- Так завжди буває. Звичайно, десь грали обережно, тому що розуміємо, що кубкова гра, шансу на помилку немає. Звичайно, десь грали дуже обережно, але потім, коли пропустили, зрозуміли, що вже нема чого втрачати й треба йти вперед.
Чи розуміли ви, що цей поєдинок може стати вашим останнім виступом у Кубку України?
Я не зосереджуюсь на цьому. Що буде, те й буде. Я стараюся віддаватися своїй справі та повністю зосереджуватися на тренуваннях. Найважливіше для мене — залишатися чесним із самим собою. Навіть якщо ми не досягнемо успіху, я зможу спокійно дивитися на себе в дзеркало.
- Ви сказали, що в першому таймі було дуже тяжко, ви були майже без м'яча. Що в другому таймі сталося? Що було в перерві, у роздягальні? Тому що в другому таймі побачили зовсім інше "Динамо"...
Вважаю, всім зрозуміло, наскільки нападник залежний від команди. Коли колектив лише захищається та переміщається, навіть отримавши м'яч, ти просто не маєш сил для швидкого виходу в контратаку. У другому таймі ми трохи змінили тактичний підхід, перенісши гру на половину поля "Шахтаря". Треба було чекати свого шансу. У нападника така специфіка: ти можеш залишатися без м'яча протягом 70 або навіть 90 хвилин, але в найважливіший момент необхідно бути на місці і завершити атаку.
Чи вам цікаво займати нову роль на полі у віці 36 років?
В цілому, ця позиція для мене не є новою. Я розпочинав свою кар'єру в ролі нападника і мав кілька викликів до збірної, де також грав на цій позиції. Під час моєї гри в Англії Мойєс також використовував мене як форварда. Тому для мене це не є чимось незвичним. Завдяки досвіду я навчився діяти ефективно на всіх атакуючих позиціях.
На 72-й хвилині ви відзначилися голом, але за дві хвилини до цього спостерігався явний жест рукою у бік тренерського складу. Чи це було прохання про заміну?
Так, я дав зрозуміти, що мені залишилося грати лише п’ять хвилин, після чого варто мене замінити. Я усвідомлював, що вже вичерпав свої сили, адже давно не виходив на поле, а після матчу з "Кривбасом" мені стало складно через два дні. Я чесно підняв руку і сказав, що ще можу віддати останні п’ять хвилин. Я розумів, що на лавці сидять свіжі гравці, які готові вийти і продемонструвати не гірший рівень гри. Я не хочу бути перешкодою для команди, я не її ворог.
