Ігор БЄЛАНОВ: "Не очікував, що Золотий м'яч дістанеться Родрі."

Напередодні в Парижі відбулася нова церемонія нагородження найкращих футболістів планети, організована відомим журналом France Football.

Як вже повідомлялось, володарем Золотого м'яча 2024 року став півзахисник англійського "Манчестер Сіті" та збірної Іспанії Родрі, який виграв суперництво у нападника іспанського "Реала" (Мадрид) та збірної Бразилії Вінісіуса Жуніора.

Думками щодо результатів нинішнього референдуму із Sport.ua поділився володар Золотого м'яча 1986 року Ігор Бєланов.

Згадую, був час, коли протягом шістнадцяти років на футбольному олімпі домінували два гравці — Кріштіану Роналду і Ліонель Мессі. Лише двічі їхнє тріумфування переривали Лука Модріч і Карім Бензема. Як на мене, більшість нагород цих зірок була абсолютно справедливою. Проте я вважаю, що деякі гравці, які у певні роки заслуговували на Золотий м'яч більше, залишилися без нього. Зокрема, це такі футболісти, як іспанець Андрес Іньєста і поляк Роберт Левандовський. Цього року активно обговорювали шанси бразильця Вінісіуса Жуніора на отримання цієї престижної нагороди, але в результаті її отримав іспанець Родрі. Чесно кажучи, я, як і багато інших футбольних фанатів, був у великому здивуванні.

Не ви єдині, хто так відреагував на оголошення ім'я лауреата почесного призу 2024 року.

- Як таке може бути? Починаючи з вересня всі говорили про Вінісіуса, як головного кандидата на Золотий м'яч, а тут раптом все змінилось на користь іншого футболіста мало не за добу до церемонії оголошення результатів France Football. Пригадується, мені повідомили про перемогу в опитуванні цього видання ще за місяць до нагородження, а що тепер? Чим всі ці зміни пояснити? Втім, якщо пригадати ситуації з Іньєстою та Левандовським, то я вже нічому не дивуюсь.

Складається враження, що на підсумки визначення володаря Золотого м'яча впливають арабські шейхи або ж букмекерські контори. Поставили, скажімо, всі на Вінісіуса - а тут вам зовсім інший лауреат. Однак що стосується бразильця, то йому лише 24 роки - і він має всі підстави для того, аби у недалекому майбутньому все ж завоювати звання кращого футболіста року. Йому потрібно лише набратися терпіння.

Які, на вашу думку, фактори вплинули на негативне сприйняття вибору лауреата?

На жаль, у сучасному футболі все більше домінують фінанси. Великі капітали суттєво впливають на цю гру мільйонів, і, на жаль, зміни відбуваються не на краще. Проте футбол потребує уваги до багатьох аспектів, і клуби повинні активно займатися розвитком власних молодих талантів. Яскравим прикладом цього стала "Барселона" у недавньому Ель Класіко проти "Реала", коли молоді гравці каталонської команди впевнено перемогли з рахунком 4:0 на полі суперників. Я спостерігав за цим матчем із великим захопленням – це було справжнє задоволення. Ігра "Барселони" нагадала мені про золоті часи київського "Динамо" другої половини 80-х, коли я мав можливість грати в легендарній команді Валерія Лобановського. Ми неодноразово ставали чемпіонами, вигравали Кубок СРСР, а у 1986 році здобули Кубок кубків. Можу сказати те ж саме про інші два успішні періоди "Динамо" під керівництвом Лобановського – виграш Кубка кубків та Суперкубка у 1975 році, а також вихід у півфінал Ліги чемпіонів у 1999 році, коли нам не вистачило зовсім трохи, аби потрапити у фінал. Згадуючи ті часи, на думку спадає переповнений 100-тисячний стадіон у Києві. Вболівальники приїжджали на матчі не лише з різних куточків України, а й з інших республік колишнього СРСР та країн СНД. Справжні любителі футболу знали, що можуть очікувати на якісну гру – кожен гравець "Динамо" віддавав усі сили на полі. Для нас, динамівців, було честю грати для наших шанувальників і поважати їх. Також ми завжди прагнули дати гідний бій навіть найсильнішим суперникам. Це справжня команда, в якій кожен гравець боровся за перемогу, саме завдяки цьому ми досягали успіху та отримували визнання.

Відомо, що представники мадридського "Реалу" ухвалили рішення не брати участь у церемонії в Парижі, виявивши протест через те, що нагороду не отримав Вінісіус. Які у вас думки з цього питання?

Моя думка щодо позиції іспанського клубу абсолютно ясна. У "Реалі", що має в своєму складі чимало футбольних талантів, шість з яких потрапили до основного списку номінантів на Золотий м'яч, це багато про що свідчить. Схоже, що Королівський клуб під керівництвом президента Флорентіно Переса вважав це всім лише спектаклем, отже, й не виявив бажання брати в цьому участь.

Зазвичай на церемонії вручення нагород присутні колишні лауреати Золотого м'яча. Чи отримали ви запрошення на цей захід?

- Я ще раніше висловив свою позицію щодо цього. Як на мене, у подібних церемоніях повинен брати участь мій одноклубник по київському "Динамо" і збірній СРСР Олег Блохін, який був володарем Золотого м'яча набагато раніше за мене - у 1975-му. Україну у футбольному світі повинні поважати. Навіть той факт, що наша країна має трьох володарів Золотого м'яча багато про що говорить. І це треба враховувати. Говорячи про нинішній український футбол, не можу не відзначити той факт, що серед номінантів був наш Артем Довбик. Сподіваюсь, незважаючи на важкий для України період війни гра мільйонів житиме своїм життям і розвиватиметься.