Ігор Суркіс висловився: "Якщо не ставити такі пенальті, як це було в Кубку, то навіщо взагалі займатися футболом?"

Президент "Динамо" Ігор Суркіс дав розлоге інтерв'ю, поділившись враженнями від побаченого в обох матчах проти "Шахтаря", а також висловив своє бачення ситуації стосовно нещодавніх невдалих результатів команди та майбутнього головного тренера.

Цю інформацію він поділив у розмові з офіційним сайтом "Динамо Київ".

Ігоре Михайловичу, тиждень видався непростим і напруженим. Три зустрічі з "Шахтарем": Кубок, юнацький чемпіонат і Прем'єр-ліга. Ви завжди ставите перед командою мету — вигравати в кожному матчі. Як ви могли б оцінити ці поєдинки?

Після невдалого матчу в Туреччині, який ми провели вкрай погано, можу сказати одне: навіть якщо програєш, на полі необхідно викладатися на максимум. Звісно, бувають ситуації, коли команда пропускає гол уже на початку гри, але після цього я не побачив жодної спроби вдарити по воротах. Це, безумовно, викликало у мене серйозне занепокоєння. Я почав замислюватись, чи не переживає команда якусь кризу.

Розуміючи ситуацію, в якій ми опинилися, усвідомлюючи, що ціла група основних гравців не могла взяти участь у матчі, зокрема й Ярмоленко, який захворів (а згодом довів, що в нього ще є "порох у порохівницях"), а також Дубінчак, Тимчик, Шапаренко, Біловар - усе це, звісно, мало великий вплив. Для нашої команди, у складі якої здебільшого грають вихованці власної школи, українці, це має велике значення.

Команда зібралася разом і продемонструвала відмінну гру проти "Кривбасу", що дозволило нам вибити нашого головного суперника з Кубка України. Це принесло мені велике задоволення. Чому? Тому що я дивлюся на футбол з іншої перспективи, ніж багато вболівальників чи журналістів, які оцінюють перший тайм як невдалий, а другий - як успішний. Адже ви пам'ятаєте знаменитий вислів одного видатного тренера: "Рахунок на табло!"

Для мене якість гри є надзвичайно важливою, але коли ми стикаємося з такою командою, як донецький "Шахтар", що складається з потужних, талановитих і молодих футболістів, які з кожним роком вдосконалюються, нам також потрібно вжити певні заходи, щоб бути готовими до протистояння. Адже у футболі є два тайми. Хочу висловити повагу нашій команді за гру проти "Кривбасу" та за виступ у Кубку.

Хочу ще раз наголосити: ті ж футболісти, які не змогли взяти участь у матчі Ліги конференцій, також не були доступні для гри проти "Шахтаря" в кубковому поєдинку! Хоча їх присутність могла б суттєво допомогти в боротьбі з молодими, агресивними та технічними гравцями суперника. Більше того, до списку гравців, яких я згадував раніше, приєднався й Волошин, який останнім часом показував відмінні результати. Проте ми змогли обіграти "Шахтар" і без цих важливих футболістів.

У нашій захисній лінії сталася справжня аварія. Попов вийшов на поле з серйозною травмою носа, а замінити його, по суті, не було кому, оскільки Біловар також травмований. Вести гру з двома центральними захисниками, які грають лише лівою ногою, погодьтеся, - це величезна проблема.

Те, що відбулося під час матчу у Львові, не лише засмутило мене як президента клубу, а й справило на мене величезне враження. Відверто кажучи, я відчуваю обурення. Я ніколи не чув, щоб Шовковський, який завжди відзначався своєю стриманістю, вживав термін "свавілля" щодо суддів. Якщо він вирішив висловити такі думки після гри, це свідчить про те, що навіть його терпіння має межі. І моє також!

Після того, як гравця штовхнули поблизу штрафного майданчика, і було забито гол, Палкін дав інтерв'ю, в якому сказав: "Я розумію, хто за цим стоїть". У відповідь на це можу сказати, що я теж знаю, кому це вигідно. І знаю це дуже добре.

Тоді рахунок був 2:1, і суддя не призначив стовідсотковий пенальті. Можливо, його й не було - але в такій ситуації система VAR зобов'язана була втрутитися. І чому арбітр Пасхал не звернув увагу на цей момент? Романов міг не побачити, міг не встигнути, але для чого тоді VAR, якщо він навіть не переглядає такий епізод?

Чому не звернули увагу на момент, коли Попову вдарили прямою ногою – не в м'яч, а просто в ногу – і за це показали лише жовту картку? Це адже дивно, коли в матчах з таким напруженням, де футболісти грають на межі можливостей, судді поводяться так, наче це всього лише товариська зустріч. Ми спостерігаємо, як арбітри знову повертаються до старої ситуації з Гармашем... Але більше мовчати не будемо.

Давайте повернемось до жовтневого матчу з "Металістом-1925", коли Буяльского відверто вдарили по ногам в штрафній, але знову ж таки - не призначили стовідсотковий пенальті. Тому у мене двояке враження від останніх двох матчів. Я не можу мати жодних претензій до команди щодо самовіддачі. Так, є моменти, які треба покращувати. Так, я розумію, що команду необхідно підсилювати. Не від хорошого життя Ярмоленко грає центрального нападника. Але якщо наш основний форвард почне виходити й забивати у кожному матчі, тоді, напевно, Андрій гратиме на своїй звичній позиції. Але на сьогодні - і в матчі з "Кривбасом", і в грі з "Шахтарем", - він довів, що є майстром.

Ігоре Михайловичу, як ви справедливо підкреслили, представники керівництва "Шахтаря" не раз здійснювали тиск на суддів у цьому сезоні. Чи могла помилка Романова бути викликана цим тиском?

Я не можу точно сказати, під яким тиском він знаходився. Проте чітко пам'ятаю момент з кубкового поєдинку, коли Попов здійснив підкат і доторкнувся до м'яча - суддя миттєво вручив йому жовту картку. У цей момент вся лавка "Шахтаря" немов спалахнула, ніби трапилася якась трагедія.

Безумовно, можливо, він спровокував когось своїми словами або висловився не зовсім коректно. Але єдиним незаперечним фактом залишається те, що Попов говорив про те, як виріс на протистояннях динамівців з справжніми зірками європейського футболу – такими, як Вілліан, Дуглас Коста, Фернандіньйо, Алекс Тейшейра. Згодом він сам виступав проти Марлоса, Тайсона, Мораеша. Це були футболісти високого рівня. Сучасним гравцям ще потрібно довести, що вони також заслуговують на звання зірок. Так, вони дійсно талановиті – адже ніхто не платить по 15-20 мільйонів за футболістів без причини. Сьогодні у нас немає можливості робити такі витрати, особливо в умовах війни. Навіть якби бізнес працював, я б не наважився витрачати такі суми на трансфери, адже є більш важливі речі, ніж футбол. У нас є багато інших пріоритетів. Але це – справа кожного клубу. І що тепер – нам слід відмовитися від участі в чемпіонаті? Ми ж українська команда, яка змагається в українському чемпіонаті, з українськими гравцями. І я вважаю це цілком справедливим.

Отже, шановний пане Палкін, я бажаю надати однозначну відповідь – прошу це зафіксувати. Ми усвідомлюємо, хто насправді прихований за цими подіями.

Якщо арбітр у Кубку показав дійсно високий рівень майстерності, то до нього не виникає жодних запитань. Однак Романов судив так, як це було в фіналі, коли він не призначив пенальті за фол на Ванаті. Тоді ми вирішили не звертати на це уваги, вважаючи це випадковістю. Але випадковість — це коли це трапляється лише раз! Другий випадок — це вже збіг обставин, а третій — закономірність.

Але зараз я мовчати не буду. Якщо сьогодні не призначають такі очевидні пенальті, то навіщо взагалі тоді грати у футбол? Гра могла перевернутися повністю: рахунок став би 2:2, а можливо, ми би навіть забили третій гол. Бо третій м'яч, який вони забили, уже нічого не вирішував - узагалі нічого. Вся команда пішла вперед, намагалася відігратися - це природно.

Тому жодних претензій до команди в мене бути не може. Гра була на межі можливостей - хлопці віддали все, що могли. "Шахтар" наприкінці зустрічі помітно підсів - як у першій грі, так і в другій. А ми робили все можливе, намагалися підсилити атаку за рахунок швидких флангових гравців, які могли б додати швидкості в другому таймі. Але, на жаль, через ті самі причини, про які я вже згадував, у нас просто не було такої можливості.

У засобах масової інформації з'явилася інформація, що причина невдалого виступу "Динамо" пов'язана з нібито "конфліктом" між головним тренером і ключовим гравцем команди Андрієм Ярмоленком. Проте як Шовковський, так і Ярмоленко неодноразово спростовували ці чутки. Як ви вважаєте, чи могло це створити додатковий тиск на команду?

Якщо ви запитаєте мене, з ким я більше спілкуюсь — Шовковським чи Ярмоленком, я з труднощами дам відповідь, оскільки я підтримую контакт як з одним, так і з іншим, подібно до того, як спілкуюсь з Буяльським та іншими гравцями. Наразі я спілкуюсь із командою два-три рази на тиждень — відвідую тренування, маю з ними розмови. Можете мені вірити або не вірити, але я хочу наголосити: жодних конфліктів між Шовковським і Ярмоленком не існує і не було. Між ними мали місце лише робочі моменти. Ярмоленко, як лідер і досвідчений футболіст, що виступав у провідних лігах, має повне право давати поради. Це може бути прийнято тренером або ж ні, проте це звичайний професійний процес. Чи вважаєте ви, що Белькевич, Шевченко або Ребров не могли б обговорити щось із Лобановським? Такі розмови мали місце навіть у роздягальні, як після перемог, так і після поразок.

Журналісти роздули певний "конфлікт", що негативно позначилося на команді, яка, маючи перевагу в рахунку в кожній грі, пропускала голи в останні хвилини. Я б лише мріяв, щоб поки я залишаюсь президентом клубу, у нас був такий лідер, як колись Лужний, а тепер - Ярмоленко. Без таких гравців неможливо створити справжню команду. Ніхто не потребує бездушної маси, якою не зможе керувати жоден тренер.

Сьогодні активно обговорюють виступ команди. Дехто вважає, що грає вона добре, а інші – що не дуже. Мені на пам’ять приходить команда Мирона Богдановича Маркевича, яка зустрічалася з "Наполі" в Києві і вийшла у фінал. Я був свідком цього матчу. Хоча "Дніпро" в той грі не мав переваги над "Наполі", проте здобув перемогу 1:0 завдяки характеру та волі, і команда щиро раділа після фінального свистка. Вони вийшли у фінал, де мали всі шанси переграти "Севілью". Скажіть мені, якби "Севілья" була такою ж переможеною, як і "Наполі", маючи при цьому значну ігрову перевагу, чи згадували б ми про це сьогодні? Навряд чи. Це футбол.

Фахівці, які дійсно розуміються на футболі, не повинні оцінювати матч лише за одним таймом. Необхідно розглядати гру в цілому. Безумовно, "Шахтар" був налаштований та створив більше нагод, але це не гарантує нічого. Вони могли забити більше, а могли й зовсім не реалізувати свої шанси, як то сталося через помилку в захисті на початку матчу. І саме в той момент ми могли б відкрити рахунок, і все пішло б інакше. Це гра, і не можна з упевненістю стверджувати, що одна команда сильніша й обов'язково виграє — це неправильно.

Ми абсолютно не маємо наміру здаватися. Наша мета – здобути чемпіонський титул. Проте, якщо в Премʼєр-Лізі продовжиться таке суддівство, це може позбавити нас сенсу боротьби. Це просто безглуздо. Таке суддівство знищує всю інтригу змагання.

Чомусь всі зосереджують свою увагу виключно на київському "Динамо". Але чи не варто звернути увагу на ЛНЗ, який здобув перемогу над "Шахтарем" з рахунком 4:1? Чи не могло тут бути нашого впливу? Нас ніхто не звинувачує? Чому на сьогоднішній день команда Ротаня виглядає так добре, а "Шахтар" не зміг їх подолати?

Я ж не прошу нічого надзвичайного, лише справедливого суддівства. Якщо є пенальті – призначайте! Якщо він був у наші ворота – ставте в наші. Яка користь від VAR, якщо його не задіюють у таких ситуаціях? Можливо, варто відмовитися від нього і зекономити гроші. Давайте послухаємо пана Ріццолі та голову нашої суддівської комісії Катерину Монзуль. Вона досвідчений арбітр, який отримав безліч нагород. Нехай вона вийде та пояснить ситуацію. Чому в Італії арбітри виходять на зв'язок і пояснюють, чому було призначено чи не призначено пенальті, або чому вилучили того чи іншого гравця? Вони не приховують нічого і відразу ж пояснюють своє рішення глядачам.

- У деяких чемпіонатах арбітри навіть дають інтервʼю...

В італійській Серії А арбітри відразу пояснюють свої рішення, оголошуючи їх на стадіоні. Але кого ми насправді намагаємося обманути? Себе чи глядачів, які, живучи в країні, що переживає війну, витрачають останні кошти, щоб відвідати матч і насолодитися видовищем? Хіба не було б цікаво, якби арбітр призначив справедливий пенальті у Львові, і рахунок став би 2:2, а потім нехай переможе сильніший? На жаль, сьогодні арбітри просто знищують саму суть шоу.

- А ви би підтримали ідею, щоб арбітри так само, як тренери та футболісти, давали інтервʼю після матчів?

Я повністю підтримую ідею прозорості. Ми живемо в суспільстві, яке прагне відкритості, особливо коли мова йде про наш шлях до Євросоюзу. Наприклад, в Італії арбітри після матчів одразу ж спілкуються з журналістами, пояснюючи свої рішення щодо пенальті. Я переконаний, що незабаром така практика стане звичною і в інших країнах. Арбітр виходить на стадіон, ділиться своїми міркуваннями, і всі питання одразу зникають. Оскільки і VAR, і головний суддя приходять до спільного висновку. На жаль, у нас навіть спірні моменти іноді залишаються без пояснень. Зрозуміло, чому це важливо.

В останні дні навколо особи головного тренера "Динамо" виникло чимало обговорень і спекуляцій. Яке ваше ставлення до цих новин?

У часи, коли Шовковський досягав вершин своєї кар'єри, його буквально носили на руках. Минулого року він здобув чемпіонський титул, і фанати буквально обожнювали його. Але сьогодні ситуація змінилася, і він сприймається негативно. Колишні зірки футболу, які вже не виходять на поле і, можливо, мають проблеми з алкоголем, дають свої коментарі в інтерв'ю, обговорюючи, чи потрібно звільняти тренера. Проте це не їхнє рішення.

Якщо виникне така потреба, я сам прийму рішення. Я спостерігаю за роботою Шовковського і бачу, як він розвивається як тренер, набуваючи досвіду. Ситуація дійсно непроста. Можливо, сьогодні ми не можемо підсилити його команду так, як цього хотілося б. Але він працює з тими, хто є в наявності. І повірте, якщо б ми дійсно захотіли зібрати команду з іноземних гравців, навіть з Нігерії, ми б це зробили. Ми могли б запросити 5-6 нігерійських футболістів, і вони приїхали б до нас. Але це зовсім інша історія. Наразі я впевнений у Шовковському і довіряю йому.

- Багато хто каже, що, вилетівши з Ліги чемпіонів, для "Динамо" найголовніше тепер - чемпіонат та Кубок України. Попереду у команди гра в Лізі конференцій проти "Зринськи". Які задачі ставляться на неї й загалом які цілі на євросезон?

На євросезон "Динамо" отримало завдання кваліфікуватися до Ліги чемпіонів, але з різних причин команда цього не змогла досягти. Можливо, однією з причин стала недостатня досвідченість головного тренера. Дозвольте пояснити. Основні футболісти зібралися лише 24 червня — це стосується тих, хто не був залучений до національної збірної. Гравці, які виступали за національну команду, приєдналися 1 або 2 липня під час зборів в Австрії. А ті, хто представляв молодіжну збірну, прибули 9-10 числа, тоді як перший матч сезону відбувся вже 22 або 23 числа. Таким чином, гравці з "молодіжки" склали близько 80% основного складу "Динамо", адже це фактично наші ключові виконавці.

Шовковському, можливо, цей досвід буде важливим. Але він не зміг одразу звести всіх до єдиного рівня фізичної підготовки. Бо, наприклад, той же "Шахтар" підготувався до "Бешикташа" чудово - а далі їхній результат ми всі бачили. Неможливо було підготувати команду до настільки ранніх випробувань ідеально.

Слід врахувати, що країна зараз переживає військовий конфлікт. У цей важкий час ми, представники футбольних клубів, УАФ та Прем'єр-ліги, повинні об'єднати зусилля задля досягнення спільної мети: підвищення якості українського футболу. Це дозволить нашим клубам та Федерації в цілому здобути високі позиції у світовому рейтингу, що забезпечить збірній Україні стабільну участь у міжнародних змаганнях. Досягти цього можна лише завдяки чесному та прозорому арбітражу – не лише в УПЛ, але й у Першій та Другій лігах, а також у дитячих і юнацьких турнірах. Нам необхідно створити умови, за яких навіть молоді гравці на полях будуть свідками справедливого підходу, а не свавілля, щоб арбітри дотримувалися правил гри, а не керувалися власними уподобаннями.

Ребров вважається одним із найуспішніших тренерів у Європі, здобувши популярність у багатьох країнах. Однак після поразки у матчі проти Франції почалася хвиля критики, і багато хто закликав до його звільнення.

Я довго мовчав, але на хамство і брехню буду відповідати жорстко. Нехай пишуть що хочуть - я сам прийматиму рішення щодо тренера. Скільки працювати Шовковському, вирішувати буду лише я. І в мене до нього є довіра. Треба, щоб команда прогресувала. Якщо цього не буде - звісно, стане питання про зміну тренера. Але я переконаний: Шовковський може прогресувати разом з командою. І ми готові йому всіляко сприяти в цьому, що і робимо зараз в рамках довіри до нього і його тренерського штабу, незважаючи на сьогоднішні результати, які не є досить втішними.

Футбол, який він прагне грати, вимагає, можливо, додаткових ресурсів для команди – і ми постійно працюємо над їх пошуком. Шола та Тіаре безсумнівно зміцнили наш колектив, внісши елемент здорової конкуренції. Вони не злякалися скористатися цим шансом. Проте не всі гравці, яких ми запрошуємо, готові переїхати в Україну через важкі умови, викликані війною.

На сьогоднішній день найважливішим є досягнення перемоги для нашої нації. Необхідно звільнити Україну від цієї загрози, щоб війна завершилася і ми змогли жити в спокійній країні. Тоді ви побачите, як футбол почне розвиватись. Але якщо ситуація залишатиметься такою ж, як з суддівством, яке ми спостерігали у Львові, - я щиро скажу: це безглуздо, і займатися цим не має жодного бажання.