Матвій ПОНОМАРЕНКО: Динамо відрізняється від Шахтаря. У нас інша психологія.
Форвард "Динамо" Матвій Пономаренко поділився враженнями про свій дубль та успіх команди U-19 у поєдинку юнацького чемпіонату України, де вони здобули перемогу над "Шахтарем" з рахунком 3:2.
- Чудові емоції! Всі налаштовувались на гру. Не один я герой матчу, вся команда - герої, адже не я один грав, а вся команда. Всі дуже задоволені, що наблизились до "Шахтаря" у турнірній таблиці. Завтра відпочинемо і будемо готуватися до наступних ігор. Це була лише одна гра, а попереду ще цілий чемпіонат, друге коло.
- Що пішло не так після 2:0? Чому суперник відігрався?
Коли ми забили другий м'яч, здавалося, що справу зроблено. Але у таких зустрічах важливо не розслаблятися. Штрафний удар виник несподівано, і ми пропустили гол, що призвело до плутанини на полі. "Шахтар" скористався цим моментом і зрівняв рахунок. На щастя, хлопці швидко зібралися, залишили все позаду та продовжили атакувати. Ми не задовольнилися нічийним результатом і прагнули до перемоги. Суперники, зрівнявши рахунок, вирішили, що гра закінчена. Але у нас інший підхід — ми завжди налаштовані на перемогу. Після рахунку 2:2 нам не було, що втрачати, і ми знову пішли вперед, забивши гол. Вважаю, що наша перемога цілком заслужена.
- Третій гол ти бачив вже з лави запасних. Що в цей момент там відбувалося?
Як на мене, я ще ніколи не спостерігав нічого подібного. Сьогодні нам вельми пощастило з погодою, адже завдяки вітру мʼяч несподівано потрапив у ворота. Безумовно, він молодець, що наважився на цей удар або навіс – важливо, що результатом стало те, що мʼяч опинився у сітці і приніс нам перемогу. Ми в захваті від цього неймовірного гола, особливо після того, як нам не зарахували, на мою думку, цілком чистий гол. Можливо, це і є карма.
У твоїй професійній кар'єрі вже траплялося чимало дублювань, але саме в "класичному" варто особливо прагнути до голів...
Звісно, хотілося б забивати. Особливо враховуючи, що в матчах проти "Шахтаря" мені не дуже вдавалося відзначитися у U19 — голи вдалося забити лише в академії. Тому я серйозно готувався до цього поєдинку. Це викликало в мене відчуття дежавю — на U16 у нас також був день народження дядька напередодні гри. Тоді я забив красивий гол і цього разу згадував про це, налаштовуючи себе на успіх. В результаті, вдалося забити два м'ячі. Один із голів за збірну я присвятив своїй дівчині та мамі на їх день народження. Це прекрасна традиція, і я планую її продовжувати.
