Навчається, але не визначився з майбутнім: футболіст Вереса поділився, як йому вдається уникати мобілізації.
Нещодавно вінгер Вереса Віталій Дахновський завітав до подкасту "Брутальний Футбол". У дружній бесіді з Василем Максимівим футболіст поділився безліччю захоплюючих історій: від конфліктів у команді Верес до життя на районі, заробітків у Польщі та свого досвіду в дублюючому складі Динамо.
Але найрезонанснішим моментом інтерв'ю стала відповідь 25-річного футболіста на питання про мобілізацію у Вересі. До вашої уваги діалог між Дахновським та Максимівим:
Яка наразі ситуація з бронюваннями від мобілізації у Вересі?
Ну, наразі ми такі ж, як і всі інші. Зараз немає жодних бронювань, і взагалі нічого не відбувається. Що буде далі — побачимо...
Як це функціонує? Клуби Першої та Другої ліги вже зайняті, в той час як місця в УПЛ ще доступні.
- Чесно кажучи, я не впевнений.
- Від кого це залежить - від держави, від президента, від команди?
Я зовсім не маю уявлення в цьому питанні, тому не можу тобі нічого порадити. Але я знаю, що навчаюся, тож...
- Ну, от зараз почнеться другий етап. Перший був у школі, а тепер - в коледжі.
Це в тебе зараз бакалаврат, чи як?
- Не впевнений (обидва сміються - прим.)
- Не знаєш, на що вчишся?
- Ні, я вчуся на гідеозію. Я просто не можу вимовити це слово. Я просто не знаю, як це називається.
- Так що це, середня освіта, не середня? Бакалаврат?
- Ну напевно.
- А далі може бути й магістратура.
- А потім ще на магістра, напевно, піду, якщо зможу вчитись, бо я не дуже люблю вчитись. Побачимо.
- А сильно багато уроків задають, домашніх завдань?
Навчання тільки розпочалося, тому поки що не створюють великих труднощів.
- Але ж ти щодня гуляєш, а тренування іноді скасовуєш, вірно?
- Ні, тренування не пропускаю. Ходжу, але тренування не пропускаю.
- Ну ти не знаєш, від кого це залежить - від керівництва чи Прем'єр-ліги?
- Чесно, не знаю. Не знаю. Я не можу сказати, тому що я в тому взагалі не розбираюся.
- А як пацани? Не всі ж вступили, не всі студенти - хтось військовозобов'язаний. Вони питають про це, говорять? От зараз, наприклад, вони їдуть до Києва, зупинили на блокпості, дали повістку...
- Чесно, не знаю. Я поки що на такому, тьху-тьху-тьху (тричі постукав об стіл - прим.) не попадався. Сподіваюся, не буду попадатися, але якщо попадуся, то скажу, що вчуся.
Дехто в коментарях обурився словами Дахновського, але більша частина аудиторії "Брутального Футболу" поставилася до його позиції з розумінням. А от журналіст Андрій Сеньків, який у червні доєднався до Сил оборони та наразі служить помічником капелана, не став підбирати слів і вщент розніс Дахновського.
Висловлюватися про те, що ти вступив куди-небудь, не зовсім розуміючи, на яку спеціальність, лише для того, щоб уникнути служби в армії, - це зневажати тих, хто з 24 лютого 2022 року продовжує виконувати свій обов'язок. Наприклад, ти можеш співати гімн перед матчами, виходити з прапором та вигукувати "слава ЗСУ", але при цьому займаєшся цією публічною діяльністю, що викликає запитання.
Я усвідомлюю, що багато людей переживають труднощі і вдаються до подібних вчинків, аби уникнути загрози для власного життя. Проте обговорювати це з усмішкою, спокоєм і впевненістю - це, ніби, повернення до наративу про те, що наша головна проблема не в боротьбі з росіянами, а в бажанні уникнути ТЦК.
Ця ідея стала такою звичною в нашому суспільстві, що просто вражає. Виходить, що він, вражаюче, ухилився від ТЦК, армії та інших органів. Здається, він обдурив усі ці структури, але в кінцевому підсумку обманює лише себе. Віталік, будь ласка, не будь дурнем, якщо раптом це прочитаєш, - висловився Сеньків.
До висловлювань Андрія немає чого додати. Варто лише відзначити, що Дахновський вже мав негативну репутацію. У березні 2022 року, коли російські війська ще залишалися у Київській області, він запропонував Зеленському зосередитися на відновленні УПЛ за межами країни. На його думку, це була б правильна реакція президента у перші тижні повномасштабної агресії.
