Протягом трьох місяців Роман Зорій, нацгвардієць, здобув 14 медалей. Він демонструє, як спорт сприяє відновленню та поверненню до нормального життя (ВІДЕО).
Роман Зорій, 58-річний військовий з 50-го полку Національної гвардії України, пережив важке поранення в Серебрянському лісі, через яке отримав третю групу інвалідності. Рік тому він міг покинути лави війська, але вирішив залишитися на службі. Нещодавно Роман занурився в світ адаптивного спорту, де став справжнім натхненням для молодших товаришів по службі.
Протягом трьох місяців участі у різноманітних змаганнях для ветеранів Зорій здобув 14 медалей у індивідуальному заліку, а також дві медалі в командних виступах, повідомляє Репортер.
Коли розпочалося вторгнення, Роман Зорій перебував в Іспанії, де працював водієм вантажівки. Він і його напарник миттєво вирішили повернутися в Україну. Проте спочатку їм потрібно було доставити вантажі до Італії та Франції. Роман згадує, як на всіх пунктах пропуску їх пропускали без затримок, адже водії пояснювали: "У нас війна, ми поспішаємо додому".
З 3 березня 2022 року Роман Зорій приєднався до 50-го полку Національної гвардії України. Його перші бойові дії відбулися взимку 2023 року в районі Кремінної, зокрема в Серебрянському лісі.
Ой, хто там був, то знає, - говорить Зорій. - Там втрати були великі. Я отримав поранення на третю добу. Був старшим групи. Це була дуже погана позиція - кутова. Про неї ніхто добре не говорив. Ми вистояли три доби - і був приліт. Фосфорна міна.
Зорію поранило в праву руку. Він зазначає, що йому пощастило – рана встигла затягтися, тому серйозної кровотечі не сталося, адже евакуація відбулася лише через 3,5 години.
Після цього настав рік, присвячений лікуванню та реабілітації. У червні торік Роман Зорій успішно пройшов військово-лікарську комісію і отримав третю групу інвалідності. Проте він не залишає службу, хоча ще рік тому мав можливість піти з неї. До речі, він також провів чотири місяці на Курщині.
Перед від'їздом у Кремінну ми сиділи з сім'єю і я казав синові: "Ти лишаєшся за старшого. У тебе дружина, син, мама, дід та баба, одна й друга", - згадує Роман Зорій. - Він фактично міг не йти воювати, бо служив у спецпідрозділі "Тор". Я поїхав, а дружина на другий день дзвонить і каже, що син ще тиждень тому написав рапорт. Він уже третій рік служить в "Люті" - полк "Сафарі". Я горджуся своїм сином. Як будь-який батько переживаю, але інакше бути не може. Поки син на війні, доти я на службі.
До ветеранського спорту Зорій долучився три місяці тому. Найперші змагання були в Калуші. Туди його записали від частини. Розказує, що серед 50 людей у дартсі зайняв перше місце, а з тяги гирі - третє.
Гирею я займався ще колись в армії, - розказує Роман Зорій. - І пішов на 16-ку (16-кілограмову гирю) і зайняв третє місце. А на першому та другому місці стояли хлопці, які вже їхали на змагання в Канаду. А я третій коло них! Вони якраз були з організації "Полюби долю", у тих чорних майках з цим написом. Тепер і я заслужив ту майку і бути побратимом разом з ними. Нас в організації вже десь 80 людей.
Ось ще один варіант: Ознайомтеся також: Після травми. Сергій Тарнавський з Долини знаходить підтримку у спорті і залучає своїх товаришів.
Разом з "Полюби долю" Зорій по можливості їздить на всі змагання і з кожного міста привозить нагороди. Він виступає у категорії R1 - це ампутація або сильна травма однієї руки.
Виставляє на показ усі свої нагороди. Чотири найновіші - здобуті на нещодавніх обласних змаганнях "Воля до життя" в Надвірній.
"Я точно знаю, що символізує кожна з цих медалей," - ділиться Роман Зорій. - "Ось, наприклад, медаль за аеробайк - це перше місце. Тут друга нагорода - за гирю. Це гантеля вагою 20 кг, яку я підняв 50 разів, лежачи на спині. А ці дві медалі, які я люблю найбільше, я отримав у Франківську на обласних змаганнях "Нескорених". Їх проводять по всій Україні Василь Вірастюк і Сергій Конюшок. Ці нагороди мають особливе значення для мене, оскільки я вперше випробував себе на веслувальному станку і здобув друге місце серед 12 учасників. Також вперше змагався на аеробайку і зайняв друге місце серед десяти конкурентів. Я заслужив ці медалі завдяки своїй силі."
Читайте також: Вода усе вирівнює. У Коломиї мама військового Олена Федосюк працює з ветеранами (ФОТО, ВІДЕО)
Вона продемонструє три медалі з Ірпеня: за перше, друге та третє місця в гирьовому спорту, аеробіці та веслуванні. Додатково, є дві медалі за третє місце, здобуті на змаганнях "Звитяги Нескорених" у Луцьку. З-поміж інших нагород, витягує медаль за третє місце з кросфіту, отриману в Здолбунові, на Рівненщині. У листопаді планує взяти участь у всеукраїнських змаганнях у столиці в цьому виді спорту. Крім того, вона має мрію змагатися на міжнародному рівні.
Роман Зорій відкриває, що йому до вподоби перебувати у компанії молодших, надаючи їм перевагу.
Наприклад, у моїй команді є десять чоловіків, серед яких молоді хлопці, яким по 27 і 37 років, а мені вже 58, - ділиться своїми думками військовий. - Ми змагаємося і отримуємо медалі, що надзвичайно мотивує. Це доводить, що ти все ще здатен досягати результатів. Це також стимулює інших хлопців. Їх багато, і важливо, щоб вони обрали шлях спорту. Щоб займалися активністю, не замикалися в собі та не залишалися на самоті. Щоб алкоголь не став для них розвагою. Нехай вони звертаються до спорту, а ми знайдемо для кожного відповідну дисципліну.
Згідно з висловлюваннями Зорія, заняття гирями не є єдиною можливістю. Серед варіантів є кіберспорт, теніс, плавання, літні лижі, стрільба з лука, футбол на милицях, баскетбол на кріслах колісних та сидячий волейбол. Наприклад, на вересень він вже запланував участь у змаганнях з регбі для людей на візках. Він зазначає, що на кожному турнірі отримує нові враження і прагне випробувати себе в нових видах спорту.
«Я спробував стрільбу з лука, і мені це сподобалося», – ділиться військовий. – «Куди б не проходили змагання, я обов'язково запишуся. Навіть якщо не виграю, це важливо для мене. Це надихає на життя. І рідні радіють моїм успіхам, підтримують мене. Вони дивляться ці змагання по телевізору. Батько, якому в грудні виповниться 87 років, завжди вказує мені на мої помилки, хоча сам народився в 1938 році та досі продовжує ділитися своїм досвідом».
Улюблений вид спорту Зорія - гиря. Каже, зараз він рекордсмен, бо піднімає 24-кілограмову гирю 33 рази за хвилину.
Саме спорт серед своїх - серед військових допомагає повернутися до життя та до суспільства.
Читайте до теми: Спробувати і полюбити. Як адаптивний спорт повертає ветеранам впевненість у новому тілі (ФОТО)
