Зінченко відкрив деталі про те, як Манчестер Сіті перешкодив його трансферу до клубу Ла Ліги.

"Бетіс" і "Вулвергемптон" проявили серйозну зацікавленість у українському гравцеві.

Захисник лондонського "Арсенала" та національної збірної України Олександр Зінченко поділився інформацією про клуби, в які його колишній клуб "Манчестер Сіті" планував його продати.

"Коли я повернувся з ПСВ, "Сіті" щойно купив Кайла Вокера, Бенжамена Менді та Даніло. Потім у січні прийшов Емерік Лапорт. Тож було одразу три крайніх захисники та центральний хавбек, який також міг би грати на цій позиції.

Але все одно я хотів залишитися там, тому що рівень був дуже високий. Я думав, що це те місце, де я можу випробувати себе, удосконалитися та вчитися принаймні рік.

У клубі розглядали інші варіанти. Вони щиро прагнули продати мене і розпочали переговори з "Бетісом" та "Вулвергемптоном". Але це нагадувало б повернення до "Уфи". "Сіті" хотів відправити мене до "вовків". Я пам’ятаю, як сидів у їдальні на базі тренувань, і один репортер з Sky заявив: "Вовки" чекають на Олександра Зінченка сьогодні". Я обідав з хлопцями, і всі почали сміятися, жартуючи: "Алекс, не варто". Ти дійсно їдеш до "Вулвергемптона"?

Проте, якби я планував зміну команди, я б обрав "Бетіс", адже вони бажали бачити мене на позиції півзахисника. Мої агенти вже були в Севільї, і угода вже виглядала майже завершеною. Але зрештою цього не сталося, оскільки "Сіті" вирішив прийняти пропозицію від "вовків".

Ти спостерігав за цим, усвідомлював, аналізував обстановку, адже всі трансфери — це своєрідна гра. У кожній дискусії в офісі вони намагаються переконати один одного. Вони прагнуть реалізувати свої бажання, а не те, що хочеш ти. Врешті-решт, якщо всі залишаються задоволеними, угода досягається.

Але не в моєму випадку. Я був настільки зацікавлений у "Бетісі", що не думав про "вовків". Я підштовхував їх відпустити мене в "Бетіс", тому що в моїй уяві я вже був однією ногою в Іспанії.

Я досі згадую ту бесіду з Бегірістайном, директором з футболу. Коли я запитував його: "Як справи, бос?", він завжди відповідав: "Ми майже готові. Дай мені 48 годин, дай мені 24 години".

Проте, зрештою, трансферне вікно в Європі закрило свої двері, тоді як у Великій Британії воно залишалося відкритим ще кілька годин. Схоже, що вони намагалися затримати цей процес. "Послухай, інших варіантів немає, ти просто зобов'язаний перейти до "вовків". Вони вважали: "Якщо угода з "Бетіс" провалиться, він, напевно, опиниться у "вовках", адже залишатися в "Сіті" без ігрової практики йому зовсім не до душі".

Я не заперечую проти "вовків", але не мав особливого бажання приєднуватися до них без вагомої причини. Коли обрав "Бетіс", то думав про той футбол, який мене цікавить, і про команду, в якій хотів би грати. Зрештою, терміни в Іспанії закінчилися, підпису не відбулося, а до "вовків" я так і не поїхав, - поділився Зінченко.

В автобіографії Зінченко раніше торкнувся теми мовної проблеми в Україні.