Боксував, щоб залишити СРСР, відмовився від зміни українського громадянства і заробляв на Шварценеггері: яким був Володимир Кличко в молодості та з чого почав свій шлях.

25 березня 50-річний ювілей відзначає легенда світового боксу, колишній чемпіон за трьома основними версіями надважкої ваги Володимир Кличко (64-5-0-1, 54 КО). Цікаво, що видатного спортсмена могло не бути, якби йому дозволили вчитись на фельдшера, а пишатися досягнення бійця могла Німеччина, а не Україна, якби він погодився змінити громадянство. Та й взагалі боксом Володимир спочатку займався не стільки заради титулів і кубків скільки, щоб мати можливість виїжджати з СРСР.

OBOZ.UA пригадує, як розпочинав свій шлях майбутній олімпійський чемпіон, і знайшов фотографії з його дитячих і юнацьких років. Цей видатний боєць понад десять років домінував у королівському дивізіоні.

Володимир з'явився на світ у 1976 році в військовому містечку Сонячний, розташованому в Казахстані, де тоді служив його батько. Це поселення знаходилося неподалік від космодрому Байконур, але на відміну від старшого брата Віталія та багатьох радянських хлопців, юний Володимир не мав мрії стати космонавтом. Йому знадобився певний час, а також приклад старшого брата, щоб знайти свій власний шлях у житті.

Братам Кличко довелося багато змінювати місце проживання, поки в 1985 році їх батька не перевели до Києва. Першим їхнім домом у столиці став гуртожиток, розташований неподалік від аеропорту Жуляни. Цікаво, що саме з цього місця в квітні 1986 року піднімалися в повітря гелікоптери, які вирушали для ліквідації пожежі, що виникла після катастрофи на Чорнобильській АЕС.

У віці 12 років у столиці Володимир разом із своїм братом започаткував свій перший бізнес і почав заробляти кишенькові гроші. Їхня ідея полягала в продажу фотографій зірок кіно 80-х років. Віталій уже мав камеру, і коли вони отримували газету з зображеннями акторів, перезнімали їх, друкували отримані знімки і продавали за 20 копійок у шкільному дворі.

Цікаво, що в той період найбільше уваги привертали Арнольд Шварценеггер та Сильвестр Сталлоне, з якими, через багато років, доля знову зведе видатних боксерів. "Коли я поділився цією історією зі Шварценеггером, він жартома зажадав частину нашого доходу," - пізніше згадував Володимир.

Коли батько майбутніх чемпіонів отримав у столиці постійну квартиру, брати знайшли собі секції поза школою. Через травму спини Володимир не міг піти за Віталієм у кікбоксинг, тому у 13 років зупинив свій вибір на боксі. Але, як пізніше зізнавався чемпіон, тренувався не заради титулів та звань, а щоб мати змогу подорожувати за межі Союзу.

"Я не відчував задоволення від того, чим займався. Мене засмучувало, що я не став бійцем, як мій брат. Це стало моїм навчанням. Я почав займатися боксом, оскільки прагнув вирватися з СРСР і побачити світ", - ділився пізніше Володимир у подкасті Miami Herbert Huddle.

"У ті часи кордон могли перетинати лише політики або спортсмени. Звичайні громадяни СРСР не мали жодних можливостей для подорожей. Вихід з країни був заборонений. Я був занадто молодим, щоб стати політиком, але як спортсмен цілком підходив", - відверто поділився Кличко-молодший.

Незважаючи на те, що Володимира спонукало зайнятися боксом, у нього виявився неабиякий хист до цього виду спорту. Він швидко здобув перемогу на чемпіонаті Києва. Однак на початку не вважав, що його навчання може бути пов'язане зі спортом. У 14 років хлопець уявляв своє майбутнє як фельдшер і планував вступ до медичного технікуму.

Батьки стали на бік свого сина, проте приймальна комісія відхилила його документи, заявивши, що на фельдшерське відділення приймають лише з 15 років. Після невдалої спроби вступу Кличко-молодший повернувся до школи та виявив бажання тренуватися у Володимира Золотарьова в Спортивному клубі армії, де раніше займався і його брат Віталій.

Золотарьов дав свою згоду, але згодом порадив батькам відправити молодшого брата до спортивного інтернату в Броварах, де він зможе отримувати відповідні навантаження для свого віку. Незважаючи на це, вечорами він все ж приходив на тренування в Київ. Після завершення навчання в спортінтернаті Володимир вступив до педагогічного інституту в Переяслав-Хмельницькому, де вже навчався його брат Віталій.

Цікаво, що Золотарьов забороняв Кличкам спарингувати один з одним, адже тоді вони перебували у різних вагових категоріях і за рівнем підготовки молодший брат відставав від старшого. Але вони все одно робили це потай від усіх, що закінчилося переломом ноги Володимира. Говорять, що саме після цього вони пообіцяли матері ніколи більше не битися.

У той час Володимир двічі здобував титул чемпіона України та став останнім переможцем чемпіонату Радянського Союзу серед спортивних шкіл. У 1993 році Кличко-молодший зайняв перше місце на чемпіонаті Європи, а в наступному році в Стамбулі отримав срібну медаль на юніорському чемпіонаті світу.

У 1994 році Володимир, разом із Віталієм, здобув срібну медаль на чемпіонаті світу для військовослужбовців. Йому не вистачило лише удачі, оскільки він страждав від харчового отруєння. Кажуть, що перед фіналом Кличко-молодший переїв екзотичних фініків у Тунісі, через що лікар змушений був відсторонити його від змагань. Проте вже наступного року він зумів перемогти на цьому чемпіонаті.

Проте історичний тріумф, який відкрив для Володимира практично всі можливості в світі боксу, чекав на українця під час Олімпіади-1996 в Атланті. Насправді, Кличко-молодший планував змагатися у ваговій категорії до 91 кг, тоді як ліцензію в суперважкій вазі отримав Віталій. Проте Кличко-старший не зміг вирушити до Атланти через виявлені у його аналізах стероїди.

За словами лікаря, який тоді працював з Віталієм, український суперваговик звернувся за лікуванням травми за рекомендацією німецького спеціаліста. Деякі вважали, що Кличка-старшого навмисно "вибили" з гри, адже він вважався головним претендентом на перемогу в Атланті-1996. Однак, якщо його суперники дійсно сподівалися на це, їхній план не спрацював. Адже замість Віталія до США вирушив Володимир, який не залишив своїм опонентам жодних шансів на успіх.

Щоправда, за словами Кличка-старшого, Володимиру довелося непросто через стрімку зміну категорії: "Для нього було досить складно переходити з важкої ваги до суперважкої, а потім, вже на Олімпіаді, не лише підтримувати форму, а й перемагати. І лише завдяки цілеспрямованості та силі духу Володимир зміг спочатку перемогти у першому поєдинку, а потім і у фіналі".

2 серпня на півфінальному етапі Олімпійських ігор Володимир Кличко-молодший зустрівся зі своїм принциповим суперником – росіянином Олексієм Лезіним, якому він програв у фіналі чемпіонату Європи 1995 року. Проте цього разу українець вражав своєю перевагою на рингу і здобув перемогу завдяки рішенню більшості суддів. А 4 серпня, у фіналі Олімпіади 1996 року, Володимир переміг представника Тонги Паеа Вольфграма.

"Спогади, які залишилися в мені. Атланта, 1996 рік. Я був молодим атлетом, котрий мріяв про свою найбільшу мету на той час - золоту медаль. Досягти успіху було непросто. Мені доводилося долати безліч труднощів на цьому шляху. І в цьому я покладався на свій головний ресурс, крім таланту, - на силу своєї волі," - поділився Володимир.

Цікаво, що Кличко-молодший став першим представником європеоїдної раси, який завоював золоту медаль у надважкій вазі на олімпійському турнірі.

Після здобуття "золота" на Олімпійських іграх, Володимир вирішив перейти в професійний бокс, підписавши контракт з промоутерською компанією в Німеччині. У 1998 році він завоював вакантний титул інтерконтинентального чемпіона світу WBC. Під час цієї кар'єрної стадії йому та його брату Віталію неодноразово пропонували отримати німецьке громадянство, адже саме в Німеччині вони здобули велику популярність. Проте обидва брати щоразу відмовлялися від цієї пропозиції.

"Я ніколи не відмовлюсь від українського громадянства на користь іншого, адже людина, що живе в чужій країні, завжди залишиться іноземцем, і до неї ставитимуться відповідно. В Україні мене сприймають не як чужинця, а як українця. Мій патріотизм викликає позитивну реакцію у німців", - зазначав Кличко-молодший у 1998 році.

Протягом 21 року українець залишався яскравою зіркою у професійному боксі, ставши справжньою легендою цього спорту, здобувши всі титули, окрім WBC. Останній поєдинок Кличко-молодшого відбувся у квітні 2017 року, де він зазнав поразки технічним нокаутом від Ентоні Джошуа (28-4, 25 КО). Проте, з'являлися постійні чутки про те, що Володимир відмінно тримає форму і планує повернення на ринг.

Здавалося, що камбек Доктора "Сталевий Молот" таки відбудеться минулого року, а українець має всі шанси побити рекорд Джорджа Формана й стати найбільш віковим чемпіоном світу в історії суперважкої ваги. Але ніяких офіційних заяв від Кличка не пролунало.

Наразі Володимир займається вихованням доньки, яку має з голлівудською акторкою Гайден Панеттьєрі. Він активно розвиває свій бізнес, проводить власний курс "Управління викликами" у найвідоміших навчальних закладах світу та регулярно інформує міжнародну спільноту про війну в Україні, відвідуючи різноманітні зустрічі та конференції, щоб залучити якомога більше партнерів.

Раніше OBOZ.UA розповідав про таємниці особистого життя Володимира Кличка. Читайте, де зараз його єдина донька та що сталося з екснареченою спортсмена.