Шантаж на шляху до мрії: як олімпійський чемпіон з лижних гонок здобув нову можливість у біатлоні.

У спорті рішення грати ва-банк рідко залишаються без наслідків. Ейнар Гедеґарт ризикнув кар'єрою біатлоніста, поставивши ультиматум федерації, і зрештою отримав бажаний компроміс.

Перехід від лижних гонок до біатлону вже давно не є чимось незвичайним: існує безліч прикладів, коли лижники ставали успішними біатлоністами на різних рівнях. Натомість, зміна спеціалізації з біатлону на лижні гонки трапляється набагато рідше, особливо серед атлетів високого рівня. Це можна пояснити, зокрема, тим, що біатлоністи, зазвичай, демонструють нижчу швидкість на лижні трасі в порівнянні з лижниками, адже їхньою головною перевагою є майстерність стрільби.

Норвежець Ейнар Гедеґарт є яскравим представником винятків у цій сфері. У 2023 році він здобув титул чемпіона світу з біатлону серед юніорів у естафетній гонці, а також виборов дві срібні медалі в особистих змаганнях на цій міжнародній першості. Ці досягнення відкрили для обдарованого атлета двері до Кубка світу, де він вперше виступив у свої 21 рік.

У першій же гонці на топ-рівні Гедеґарт потрапив до залікової зони - посів 28 місце, закривши всі 10 мішеней. Підсумковий результат міг бути ще кращим, якби не 103-й стартовий номер - коли Ейнар вийшов на дистанцію, траса була вже не надто придатною для бігу.

Гонка переслідування після такого багатообіцяючого виступу пройшла не найкращим чином: три промахи та фініш на 40-й позиції. І хоча для майже будь-якої іншої збірної це був би чудовий дебют, у норвезькій команді все вийшло навпаки, бо Гедеґарт у персьюті став найслабшим у складі "вікінгів".

Конкуренція в збірній Норвегії досягає неймовірних масштабів. Щоб отримати можливість виступити на Кубку IBU, спортсменам доводиться пройти надзвичайно суворий відбір. Тож не дивно, що після 77-го місця у спринті на чемпіонаті Європи 2024, де Гедеґарт не зміг закрити половину мішеней, його більше не направляли на міжнародні змагання.

Молодий біатлоніст демонстрував вражаючу швидкість на трасі, проте його стрільба залишала бажати кращого. В один момент перед Гедеґартом виникло серйозне питання: чи варто продовжувати боротьбу за місце в біатлоні, якщо його найсильніша сторона – це те, що найбільше цінується у лижних гонках? Відповідь на це запитання поступово ставала зрозумілою.

Ейнар зробив спробу, і його успіхи не забарилися. У березні 2025 року, під час своєї другої гонки в лижних перегонах, Гедеґарт здобув друге місце на 10-кілометровій дистанції вільним стилем. Після цього багато людей заохочували його зосередитися на кар'єрі лижника. Проте Ейнар відчував труднощі з тим, щоб відмовитися від своєї дитячої мрії стати біатлоністом, тому вирішив взяти паузу для роздумів.

Незабаром Гедеґарт виграв гонку з масовим стартом на чемпіонаті Норвегії з біатлону. Однак і цього виявилося недостатньо для потрапляння до основної команди, тому спортсмен все ж вирішив провести повноцінний сезон у лижних гонках, адже на носі були Олімпійські ігри 2026, і тренерський штаб норвезької збірної покладав на нього сподівання. І не дарма!

Сезон-2025/26 вийшов для Гедеґарта казковим: він взяв участь у 6 гонках, у кожній з яких піднявся на подіум, здобувши 4 перемоги. Та головними успіхами стали два "золота" Олімпіади - в естафеті та командному спринті. Ба більше, на 10 км вільним стилем Ейнар здобув особисту "бронзу" Мілана-Кортіни-2026.

Ці досягнення не могли залишитися без уваги. Ейнар мав надію, що тренери біатлонної команди відкриють йому всі можливості, але насправді йому запропонували лише позицію в резервному складі, що вже не відповідало його амбіціям як молодої зірки. Тож Гедеґарт вирішив вжити рішучих заходів і застосувати шантаж.

Ось моя ідея: федерації біатлону слід відступити від традиційних норм і зробити виняток, включивши мене в команду як сьомого спортсмена. Я впевнений, що це стане виграшним варіантом для всіх учасників.

"Я виберу біатлон, якщо увійду до основної команди. Якщо ж ні - залишуся в лижних гонках. У такому разі, лижі стануть моєю основною справою до завершення кар'єри. Таке рішення я прийняв для себе. Назад дороги не буде", - висловився 24-річний спортсмен з Норвегії.

Коли тренерський колектив не зміг надати йому очікувані запевнення, він вирішив остаточно перейти до лижних гонок.

"Моя юна мрія розбита... Ця мрія вже не існує," - зауважив Гедеґарт.

Як з'ясувалося, категоричне "ні" не стало остаточним рішенням. Можливо, значну роль у цьому відіграла підтримка Ейнара з боку відомих норвезьких біатлоністів Йоганнеса Бо та Уле Айнар Бйорндалена, які вважають, що федерації Норвегії варто розглянути можливість компромісу.

"Треба було спробувати дати йому шанс. Він же найкраще у світі бігає вільним стилем. У команді з найкращими біатлоністами світу він міг би стати дуже сильним", - сказав Йоганнес Бо.

Бйорндален також долучився до діалогу між федерацією та обдарованим атлетом.

"Я беру участь у бесіді, проте мій вплив тут обмежений. Все тримається на дуже крихкій основі. Поки існує хоча б найменший шанс, я буду докладати зусиль, щоб зробити його міцнішим. Але, зрештою, це рішення, яке Ейнар має прийняти самостійно," - підкреслив Бйорндален.

Після проведення додаткових переговорів із федерацією, учасники змогли досягти компромісу, який ще зовсім недавно виглядав абсолютно недосяжним. Гедеґарт вирішив повернутися до біатлону, але вже на більш вигідних умовах.

Важливим аспектом є зміна підходу до підготовки. Якщо раніше Ейнара не влаштовував його статус у команді, то тепер ключовим фактором стало те, що федерація схвалила індивідуалізацію тренувального процесу. Зокрема, він отримав можливість працювати з необхідним тренером і отримати програму, яка дійсно сприятиме покращенню його стрільби — основної слабкості Ейнара.

До речі, Тарей Бо, старший брат Йоганнеса, готовий стати тренером Гедеґарта зі стрільби. Він також здобув у біатлоні практично всі можливі титули, про які можна тільки мріяти.

В результаті Ейнар вирішив прийняти пропозицію і наступний сезон проведе у складі резервної команди Норвегії. Ще кілька днів тому цей варіант виглядав для нього неприйнятним, але після внесення змін до умов він став компромісом, на який спортсмен пішов заради здійснення своєї дитячої мрії.

Це виявилося досить складним. У понеділок я прийняв рішення про завершення своєї кар'єри в біатлоні. Проте згодом федерація знову зв'язалася зі мною, і ми змогли внести певні зміни.

Я впевнений, що вже в наступному сезоні зможу здобути перемогу в окремій гонці – і я повністю усвідомлюю відповідальність за ці заяви. Однак, через два роки я матиму більше можливостей для вдосконалення своїх навичок стрільби, а також сподіваюся суттєво збільшити кількість своїх стартів та боротися за лідерство у загальному заліку, - розповів спортсмен.

Чи вдасться Гедеґарту досягти висот у біатлоні - покаже час. Та все ж, за умови покращення стрілецької підготовки, він має достатній потенціал для того, щоб поповнити історичний перелік спортсменів, які здобули олімпійські медалі у двох різних видах спорту.